Як привітати жінку з 8 березня. ЛИСТ ПОСАДОВЦЕВІ

 Наближається 8 Березня - Міжнародний день прав жінок.  Зважаючи на розбіжності у сприйнятті сутності цієї дати в Україні, ми, представниці  Всеукраїнської жіночої організації «Жіночий консорціум України», вважаємо своїм обов’язком нагадати  історію цієї дати та сенс її відзначення демократичною громадськістю світу.

  Історичні витоки цього дня пов’язують, насамперед, із масовими березневими страйками робітниць легкої промисловості проти важких умов праці і низької платні, що, починаючи з 1857 р., регулярно відбувалися в різних містах Північної Америки.  Згодом, учасниці ІІ-ї Міжнародної конференції соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р.) вирішили щороку у березні відзначати,  Міжнародний день боротьби жінок за повні політичні, економічні і соціальні права.

 19 березня 1911 р. понад мільйон жінок у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Данії та інших країнах вийшли на мітинги та демонстрації, протестуючи проти дискримінації та вимагаючи рівних із чоловіками прав на працю, на участь у виборах, на освіту і здобуття фаху.

 Протягом ХХ ст. уряди більшості країн світу визнали існування різних форм дискримінації щодо жінок та зобов’язалися вживати спеціальних заходів щодо їх усунення. Відтак, у 1977 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію № 32/142, згідно якої кожній з країн-учасниць пропонувалось відзначати День боротьби за права жінок та міжнародний мир.

Україна також свого часу ратифікувала низку міжнародних документів щодо забезпечення гендерної рівності та подолання дискримінації за ознакою статі. Це, зокрема: «Загальна декларація прав людини», 1948 р.;  «Конвенція про політичні права жінок», 1952 р., «Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», 1979 р., Пекінська Декларація та Платформа Дій, 1995 р.; Цілі сталого розвитку до 2030 року, 2015 р.

 На виконання цих міжнародних зобов’язань Україною було ухвалено низку законодавчих актів, серед яких найважливішими є Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (№2866-IV, набув чинності з 01.01.2006),  Державна програма з утвердження рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2016 року, Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020».

Попри вжиті заходи,  дискримінація жінок в Україні зберігається:

  • представництво жінок у виборних та виконавчих органах влади надзвичайно низьке: серед депутатів Верховної Ради жінки становлять 12%, на місцевому рівні жінки представлені не більш ніж 25%;
  • середня заробітна плата жінок в жодній галузі не є рівною середній заробітній платі чоловіків; загалом по Україні заробітна плата жінок на 25-30% нижча за платню чоловіків за однакову роботу;
  • рівень зайнятості жінок в середньому на 10% нижчий за рівень зайнятості чоловіків ;
  • щонайменше 20% жінок України регулярно потерпають від фізичного насильства у сім'ї.

Особливо розповсюдженими є приховані форми дискримінації:

  • жінки зазнають стримування у професійній кар’єрі;
  • їх найчастіше не допускають до керівних посад;
  • при працевлаштуванні жінка стикається з вимогою роботодавця відмовитися від материнства;
  • жінки часто зазнають сексуальних домагань керівників;
  • жінки мають менше за чоловіків вільного часу через нерівномірний розподіл побуто-господарських та батьківських обов'язків;
  • жіноче тіло активно експлуатується в шоу-бізнесі та рекламі;
  • суспільство висуває суворіші вимоги та застосовує жорсткіші санкції щодо моралі й поведінки жінок, тощо.

 Щороку 8 березня демократична громадськість  світу відзначає  Міжнародний день прав жінок, прагнучи привернути увагу урядів і країн до фактів гендерної дискримінації та на знак пам’яті про нелегкий шлях, який пройшло жіноцтво у відстоюванні своїх прав. Це час, коли жінки шукають нових дієвих форм об’єднання і мобілізації зусиль задля досягнення якісних змін у суспільному статусі жіноцтва.

З огляду на викладене, ми закликаємо під час відзначення дати 8 Березня  дотримуватися коректності у його трактуванні і відтворювати його справжній зміст. Щиро сподіваємось, що у привітальних зверненнях буде відсутнє стереотипне представлення місії жінки в українському суспільстві, натомість, наголошено на тому важливому культурному, економічному, політичному, освітньому внеску, що роблять жінки задля подальшого розвитку України.