КОНЦЕПЦІЯ ГЕНДЕРНОЧУТЛИВОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ДРУГА РЕДАКЦІЯ )

 КОНЦЕПЦІЯ ГЕНДЕРНОЧУТЛИВОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(ДРУГА РЕДАКЦІЯ )

(Концепцію гендерночутливого ВНЗ було розроблено учасницями та учасниками IV Школи з обміну досвідом діяльності осередків гендерної освіти ВНЗ (Харківська обл., Зміївський р-н, 16-18 березня 2012 р.) та дороблено в процесі діяльності  Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти ВНЗ)

І Вступ

Невід’ємним компонентом побудови сучасного демократичного толерантного суспільства є впровадження принципу гендерної рівності у всі сфери життєдіяльності, в тому числі, в освіту.
Концепція гендерночутливого ВНЗ (далі - Концепція) націлена на реалізацію принципу рівних прав і свобод та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків у відповідності з міжнародними зобов’язаннями України у сфері забезпечення рівних прав та можливостей, із статтями Конституції України, Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» з урахуванням національної соціально-економічної ситуації.
В основі Концепції лежить принцип державногромадського управління освітою, відповідно до якого:
„розробка і реалізація Концепції здійснюється на базі широкого суспільного консенсусу;
„заходи,   передбачені   Концепцією,   можуть здійснюватися як на державній, так і на державно-громадської чи громадській основі;
„держава   прагне   до   максимально   широкого  використання  потенціалу  недержавних об›єднань, органи державної влади враховують думки недержавних об›єднань з питань розвитку ґендерної рівності в сфері освіти;
„при реалізації Концепції використовуються механізми соціального партнерства.

ІІ. Глосарій
Гендерна  компетентність  -  сукупність  знань, умінь, навичок, цінностей та ставлень, що дають змогу ефективно впроваджувати принцип рівних можливостей обох статей в усі сфери життєдіяльності суспільства (3, 326)
Гендерна чутливість - один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження та аналізу, що сприяють встановленню гендерного балансу (1, 155).

Вищий  навчальний  заклад  (ВНЗ)  —  освітній, освітньо-науковий  заклад,  який  заснований  і діє відповідно до законодавства про освіту, має один з чотирьох рівнів акредитації, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та  освітньо-кваліфікаційними  рівнями,  забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Гендерночутливий  вищий  навчальний  заклад (ВНЗ) - це ВНЗ, що здійснює наукову та науково-технічну діяльність з урахуванням гендерного підходу та має в змісті діяльності гендерну складову.

ІІІ. Рекомендації щодо впровадження гендерного підходу у систему вищої освіти

Впровадження гендерних підходів у систему  вищої освіти може відбуватися шляхом:
„органічного включання гендерних аспектів до змісту нормативних та вибіркових навчальних курсів;
„долучення окремих тем гендерної проблематики до нормативних курсів соціально-гуманітарного циклу;

ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ
„уведення гендерного компоненту до контексту викладу окремих тем означених курсів;
„уведення окремих гендерних курсів (за професійним спрямуванням) до варіативної частини навчальних планів;
„надання можливості студентам та студенткам обирати спецкурсів гендерного спрямування;
„розширення гендерної тематики наукової роботи студентів (навчальні проекти, доповіді, наукові статті, курсові та дипломні роботи);
„урахування гендерних особливостей студентської аудиторії та специфіки ВНЗ під час підготовки навчальних занять;
„унесення гендерної проблематики до переліку виховних заходів вищої школи (3, р. ІІІ).

IV. Рівень гендерної чутливості ВНЗ може визначатися такими показниками:
„наявність нормативних документів загального характеру та гендерної складової в навчальних планах та інших інформаційно-методичних матеріалах;
„наявність  гендерної  складової  в  змісті  навчально-виховного  процесу  та  інтегрованість гендерної проблематики в навчально-виховний процес в цілому;
„гендерна рівновага у складі керівництва та професорсько-викладацького складу (у складі наявність однієї статі не менше 40%);
„регулярне проведення у ВНЗ гендерної експертизи  (навчальних планів, лекцій та т. д.);
„наявність  та  діяльність  осередку  гендерної освіти (центру гендерної освіти, гендерного центру, лабораторії, кафедри тощо);
„проведення та результати незалежного гендерного аудиту діяльності ВНЗ;
„створення у ВНЗ середовища, яке дозволяє студентській аудиторії  та професорсько-викладацькому складу збалансовано поєднувати професійні і приватні інтереси;
„ступінь доступу для викладачів та викладачок до матеріальних благ та кар’єрного розвитку: соціальна підтримка, надбавки, гнучкий графік роботи, премії тощо.

V. Параметри гендерного аудиту ВНЗ

1. Параметричні дані: назва ВНЗ; рівень акредитації; форма власності.

2. Аналіз відсоткового співвідношення жінок/ чоловіків:
„керівний склад (ректор, проректори, декани, завідувачі кафедр);
„професори, доктори наук, кандидати наук, аспіранти, магістранти;
„педагогічний склад ВНЗ (по факультетах, кафедрах);
„студентський  склад  ВНЗ  (по  факультетах, курсах).

3. Науково-дослідницька та аналітична діяльність з гендерної тематики:
„гендерна експертиза навчальних програм та розробка практичних рекомендацій щодо введення гендерної складової до програм курсів;
„проведення наукових досліджень;
„написання та публікація наукових статей: назва; джерела та рівень публікації;
„написання та захист наукових робіт (назва, кількість): курсові; дипломні; магістерські; дисертаційні (кандидатські, докторські) з урахуванням специфіки ВНЗ;
„організація та проведення заходів у ВНЗ (наукові, науково-практичні конференції та інш.):

ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ
„назва;  рівень  проведення;  форма  заходу; кількість учасників; партнери;
„участь у заходах інших ВНЗ різних профілів.

4. Навчально-методична діяльність:
„окремі курси з гендерної тематики: дисципліна; кількість годин; авторство; статус (обов’язковий, факультатив, спеціальний, нормативний, дистанційний);
„навчально-методичні посібники та підручники;
„лекції (тематика);
„методичні та дидактичні матеріали до курсів;
„використання   інноваційних   інтерактивних методів навчання: рольові ігри; тренінги та ін.

5. Виховна діяльність:
„виховні  заходи,  що  включають  гендерну складову: назва; рівень проведення; форма заходу; кількість учасників/учасниць; партнери.

6. Інформаційна складова роботи ВНЗ
„профорієнтаційна діяльність: мовна та візуальна підтримка гендерної рівності у рекламних матеріалах і заходах;
„мовна та візуальна підтримка гендерної рівності на сайті, у соціальних мережах, відеороликах тощо.

7. Осередок гендерної освіти (Гендерний центр, центр гендерної освіти, кафедра, лабораторія тощо) (наявність, діяльність):
„статус та форма;
„статус керівниці/керівника центру;
„кількість співробітниць/співробітників;
„наявність матеріально-технічного забезпечення;
 „форми та методи діяльності: заходи, проекти, групове та індивідуальне консультування.

8. Діяльність профспілкових органів, студентського самоврядування:
„наявність гендерного компоненту у діяльності;
„мовна, візуальна і поведінкова підтримка гендерної рівності;
„виявлення фактів дискримінації за статевою ознакою;
„виявлення   фактів   сексуальних   домагань тощо.

9. Налагодження внутрівузівського та міжвузівського обміну досвідом:
„внутрішньовузівські  заходи  для  професорсько-викладацького складу: назва, рівень і кількість учасників;
„курси молодого викладача та молодого куратора;
„організація або участь у міжвузівських заходах для професорсько-викладацького складу: назва, рівень і кількість учасників;
„організація або участь у міжнародних заходах для професорсько-викладацького складу: назва, рівень і кількість учасників;

10. Створення у ВНЗ середовища, яке дозволяє студентам і співробітникам збалансовано поєднувати професійні і приватні інтереси:
„наявність політики збалансованого поєднання професійної та приватної самореалізації у ВНЗ, з якою ознайомлені всі студенти та студентки, викладачі та викладачки, співробітники та співробітниці;
„моніторинг потреб студентів та студенток, викладачів  та  викладачок,  співробітників  та співробітниць;
„можливості для дистанційної роботи
„програми з догляду за дітьми: як догляд безпосередньо у ВНЗ так і субсидійований ВНЗ у іншому дитячому закладі;
„материнська/батьківська відпустка;
„здоров’язберігачі  програми:  безпечні  для здоров’я умови у ВНЗ, орієнтовані на здоровий спосіб життя тренінги та семінари, фітнес-центри.
„програми, що допомагають впоратись зі щоденними клопотами: психологічне, педагогічне, юридичне, медичне, фінансове консультування, кафетерій тощо.

VІ. Шлях до гендерночутливого ВНЗ
„Проведення гендерного аудиту ВНЗ
„Складання гендерного портрету ВНЗ з урахуванням індикаторів
„Розробка та прийняття перспективних та поточних планів дій щодо впровадження гендерних підходів у навчально-виховний процес.
„Сертифікація ВНЗ

ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ В СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ДОСВІД ТА КРАЩІ ПРАКТИКИ
 „можливості для дистанційної роботи
„програми з догляду за дітьми: як догляд безпосередньо у ВНЗ так і субсидійований ВНЗ у іншому дитячому закладі;
„материнська/батьківська відпустка;
„здоров’язберігачі  програми:  безпечні  для здоров’я умови у ВНЗ, орієнтовані на здоровий спосіб життя тренінги та семінари, фітнес-центри.
„програми, що допомагають впоратись зі що-денними клопотами: психологічне, педагогічне, юридичне, медичне, фінансове консультування, кафетерій тощо.

VІ. Шлях до гендерночутливого ВНЗ
„Проведення гендерного аудиту ВНЗ
„Складання гендерного портрету ВНЗ з ураху-ванням індикаторів
„Розробка та прийняття перспективних та по-точних планів дій щодо впровадження гендерних підходів у навчально-виховний процес.
„Сертифікація ВНЗ