Уніфікований паспорт Гендерний підхід в освіті

 ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ

Гендерний підхід в освіті є методологічним інструментом аналізу та проектування інституційних, організаційних і особистісних змін, що ґрунтується на врахуванні чинників статі в системі освіти та спрямований на реалізацію принципу рівних прав і свобод та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків відповідно до міжнародних зобов’язань України, статей Конституції України, Закону України «Про рівні права та можливості жінок і чоловіків».

Метою гендерного підходу в системі освіти вважаємо передусім формування гендерночутливого освітнього простору та формування у всіх суб’єктів освітнього процесу егалітарного мислення, яке передбачає розуміння сутності норм та установок взаємодії статей на принципах паритетності й гендерної рівності, усвідомлення потреби керуватися ними в усіх сферах життєдіяльності, подолання в собі та деконструкція в суспільному просторі й найближчому оточенні гендерних стереотипів.

Впровадження гендерного підходу в освіту передбачає наступні складові:

  • відповідну нормативну базу загального характеру з обов’язковою гендерною складовою;
  • інтегрованість гендерної проблематики в навчально-виховний процес;
  • дотримання гендерного паритету у складі керівництва та професорсько-викладацького складу в системі освіти;
  • гендерну обізнаність і чутливість всіх суб’єктів освітнього процесу;
  • формування експертного середовища для регулярного проведення гендерної експертизи науково-методичного супроводу освітньої діяльності;
  • незалежну гендерну експертизу органів управління освітою та закладів освіти.

Очікувані результати від впровадження гендерного підходу:

  • реалізація принципу рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у системі освіти;
  • розвиток гендерної компетентності і чутливості всіх суб’єктів освітнього процесу;
  • деконструкція гендерних стереотипів, що існують у суспільстві і обмежують індивідів у професійному і особистісному розвитку;
  • створення умов в системі освіти для самореалізації особистості та можливості суміщати трудову та навчальну діяльність із сімейними обов’язками всіх суб’єктів освітнього процесу;
  • підвищення якості і ефективне використання людського капіталу.