Кафедра педагогіки та ґендерної рівності Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Гендерна архітектоніка ВУЗУ: проблеми і перспективи
Діяльність спільного з НАПН України науково-дослідного Центру з проблем ґендерної освіти та виховання учнівської та студентської молоді,, створеного на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (наказ №384 від 18.12.2008 р.) спрямована на розробку та експериментальне обґрунтування ґендерної ідеології освітньо-виховних практик в соціогуманітарному просторі як стратегічного напрямку державної політики еґалітаризму, а також впровадження ґендерних стандартів освіти та їх збалансування як важливого чинника формування ґендерної чутливості і толерантності у професійній та особистісній самореалізації нової генерації громадян України. Метою діяльності Центру є також вивчення шляхів еволюції системи гендерної освіти залежно від вимог ринкової економіки, духовних потреб суспільства, задач реформування освітньої і наукової систем країни сприятиме розвитку вітчизняної гендерології, оперативне поширення серед майбутніх фахівців наукової інформації шляхом випуску монографій, статей у фахових виданнях, аспірантських та магістерських, дипломних та курсових робіт, конкурсних робіт, науково-методичної літератури тощо.
Центр дозволив об’єднати зусилля вчених-педагогів і психологів та викладачів вищих навчальних закладів з метою підвищення гендерної свідомості та самосвідомості молоді.
Ґендерна парадигма втілена на засадах системогенези вирішення актуальної наукової проблеми: впровадження ґендерночутливого підходу у практику школи і вузу та розробка інноваційних еґалітарно-освітніх технологій, релевантних демократичній системі загальнолюдських цінностей з метою оптимізації особистісного та професійного розвитку майбутніх фахівців, формування ґендерної культури молоді. Окреслено проблемне поле ґендерних досліджень у контексті Національної доктрини розвитку освіти та інтеграції з європейським освітнім простором (в процесі науково-дослідної роботи Центру ґендерних студій ТНПУ, кафедри педагогіки та ґендерної рівності), в рамках п’яти держзамовлень МОН України на теми: “Психолого-педагогічні основи підготовки майбутніх педагогів до статевого виховання дітей та юнацтва як передумова формування особистості сім’янина” (2000-2002); “Ґендерна соціалізація дитини та виховання ґендерної рівності дітей та юнацтва” (2003-2005), «Ґендерна освіта та виховання: перспективи розвитку” (2006-2008); “Ґендерні компетенції в освітньо-професійному зростанні молоді” (2009-2011); “Гендерно-освітні технології у соціогуманітарному знанні: досвід і перспективи” (2012-2015), а саме: визначено принципи, зміст і методи психолого-педагогічного супроводу ґендерної соціалізації дітей та юнацтва; обґрунтовано соціально-психологічні механізми впливу на свідомість дівчат і юнаків з метою гармонізації їх особистісного та громадянського зростання; вказано методи поширення ґендерних знань серед учнівської та студентської молоді; виявлено науково-методичні шляхи розробки і впровадження ґендерно-освітніх технологій як педагогічних новацій та оптимальних моделей у підвищенні ґендерних компетентностей учителів, батьків і вихователів.
У контексті людиноцентричної парадгми «ідеологія самовизначення» молоді (В. Кремень), збереження «ідентичності української освіти як сердечної, духовної і душевної, людської і людяної, народної і родинної, патріотичної і моральної у всіх загальнолюдських вимірах» (В. Андрущенко), є важливими пріоритетами у імплементації ґендерного підходу як системотвірної складової гуманізації навчально-виховного процесу (Г. Балл, І. Бех, М. Боришевський, Т. Говорун, І. Кон, В. Кравець, Г.Пустовіт, О. Сухомлинська, М.Слюсаревський, Т.Титаренко, В.Татенко та ін..). Головним завданням діяльності Центру є створення культуротворчого соціуму для розвитку ідей виховання «рідномовного обов’язку» (І. Огієнко), духовності, патріотизму, толерантності на засадах «педагогічної матриці» української освіти ((Г. Ващенко, М. Драгоманов, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) як найважливіших компонентів політичної соціалізації особистості на гуманістичних і демократичних засадах та світоглядного чинника.
Прикладні аспекти багаторічних досліджень з ґендерної проблематики розроблено у низці міжнародних наукових проектів: “Психологія статі та сексуальності як психологічна дисципліна для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та спеціаліста” (“Розвиток та впровадження нових навчальних курсів із соціально-гуманітарних дисциплін програми підтримки вищої освіти в Україні Міжнародного фонду “Відродження” (реєстр. № 561; N 14-99-7389-HES-I-ECP,1.09.1999-1.09.2000), “Соціально-психологічні фактори формування ґендерних орієнтацій депривованих підлітків” Агентства Міжнародного Розвитку, Посольства Канади в Україні, Канадсько-українського ґендерного фонду (QGTA, 2508, 2002–2004 рр.) і Програми рівних прав та можливостей жінок в Україні (ПРООН-ЄС): “Розробка ґендерних стандартів освіти в Україні”; “Подолання ґендерних стереотипів у навчально-виховному процесі”; “Підготовка тренерів з підвищення ґендерної обізнаності та ґендерної чутливості вчителів”; “Розробка ґендерно-чутливих програм для студентів педагогічних ВНЗ”; “Впровадження ґендерно-чутливого підходу у дошкільну та початкову освіту” (15.09.2009–16.12.2011).
Реалізація проектів з ґендерної проблематики за сприяння Програми рівних прав та можливостей жінок в Україні (ПРООН), проведення тренінгів із вчителями, співпраця з міжнародними та вітчизняними гендерними центрами, жіночими неурядовими організаціями, вченими НАПН України та вчителями дала можливість підтримувати ініціативи уряду та громадянського суспільства для сприяння розвитку ґендерної рівності в Україні, спрямування діяльності на виконання міжнародних, конституційних та правових зобов’язань України згідно з державними планами дій.
Проведено 6 Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт з напрямку «Гендерні дослідження», 6 Всеукраїнських та 5 міжнародних науково-практичних конференцій. Опубліковано 6 збірників матеріалів конференцій з гендерної тематики, 20 монографій, низку навчально-методичних посібників, статей і тез, захищено 2 докторські та 10 кандидатських дисертацій.
У 2011 році була розпочата робота щодо методології з урахуванням гендерних аспектів бюджетування й методології розрахунку витрат на реалізацію обраного числа гендерної рівності пріоритетів і завдань. Проведений ґендерний аудит університету (статистичні дані подаються у презентації). Ґендерний аудит як ефективний метод досягнення ґендерної рівності дозволив зробити кількісний збір матеріалу і дати якісну інтерпретацію в процесі реформування вищої школи, критично осмислити позицію адміністрації вузу, науковців та студентства щодо участі у впровадженні національного механізму гендерної рівності, окреслити проблемне поле ґендерних досліджень, а саме: провести оновлення курсів з ґендерної проблематики, ввести ґендерний модуль у всі навчальні дисципліни соціогуманітарного циклу, розширити ґендерну тематику наукової роботи студентської та учнівської молоді, ввести ґендерну тематику до виховних заходів вузу та школи, розробити і опублікувати навчально-методичний комплекс щодо подолання ґендерних стереотипів в освітніх ланках різного рівня - ДНЗ, початковій та середній школі,ПТУ, вузу.
Центр нині працює над реалізацією науково-дослідної теми на держзамовлення МОН України «Імплементація ґендерного підходу в освітньо-виховний простір «навчальний заклад-родина-громада» в контексті європейської моделі демократії» (2013-2015 рр.)
29–30 квітня 2014 року була проведена Міжнародна науково-практична конференція «Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей» в межах виконання проекту Ради Європи «Зміцнення та захист прав дітей в Україні» за фінансової підтримки Уряду Королівства Норвегії. В ній взяли участь понад 300 учасників з України та зарубіжжя. Метою конференції було: аналіз державної системи захисту прав та попередження насилля щодо неповнолітніх в Україні; розгляд правових і соціально-психологічних аспектів проблеми насилля та порушення прав дітей; поширення знань щодо створення безпечного сімейного та освітнього середовища для психологічного благополуччя дитини, захисту її прав і свобод; пошук шляхів системної протидії усім видам насильства над неповнолітніми в суспільстві.
Були презентовані освітні технології як соціально-педагогічні інновації стосовно попередження різних видів насильства (освітня, навчальна та комунікативна програми), розглядалися підготовка учнівської молоді до відповідального батьківства і материнства як профілактична програма з позитивного батьківства, побудова партнерських взаємин і виховання толерантності у спілкуванні як стратегій демократичного виховання тощо. Учасники конференції розробили та прийняли рекомендації щодо попередження і подолання насилля над неповнолітніми в нашому у суспільстві, які надіслані профільним комітетам парламенту України,Уповноваженому Президента України з прав дитини, а також спеціальним робочим групам міністерства освіти і науки, юстиції, соціальної політики України. Опублікований однойменний збірник матеріалів конференції, присвячений наймолодшому з Героїв Небесної сотні – Назарію Войтовичу.
18-20 березня 2015 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Партнерство навчальних, культурно-освітніх закладів, соціальних служб і родин: стан, проблеми, перспективи розвитку». На ній було розгорнуто обговорення шляхів розвитку партнерства різних соціальних інституцій в інтересах дитини з урахуванням змін і нових соціальних викликів. Ключовою особливістю конференції стало те, що у її рамках відбувся старт Відкритого конкурсу «РАЗОМ! Партнерство навчальних, культурно-освітніх закладів, соціальних служб і родин», що увійшов до плану діяльності НАПН України як нова форма науково-практичної діяльності, спрямована на консолідацію зусиль батьків,вчителів та громади задля створення цілісного освітньо-виховного простору. (Соціальний педагог, №5(101),травень, 2015).
На конференції були представлені майстер-класи та презентації досвіду учителів Тернопільської області з патріотичного виховання.
Діяльність Школи гендерної рівності Центру (робота шкіл, училищ, гімназій).
Впродовж 2014-2015 рр. були проведені спільні заходи з учнівською молоддю, що включали різноманітні форми і методи патріотичного виховання: Перший урок, «Україна – країна єдина» (01/09); акції «Напиши лист солдату»; «Моя Україна – це…», «Листи пораненому бійцю»; «Підтримай українську армію «Від серця до серця», «Ветеран живе поруч», «Діти за мир в Україні», «Запали свічку»; колективне панно «Я українець ,бо …», «Що для мене є свобода»; виставки малюнків «За єдину Україну»; збір гуманітарної допомоги бійцям АТО, волонтерам в зону АТО, дітям-переселенцям з зони АТО (канцтовари, книги, одяг); виставка стіннівок, газет, приурочена 96 річниці проголошення ЗУНР; до Дня Гідності «Революція гідності»; радіомарафони «Листопадовий зрив – пролог до незалежності», «День Гідності і Свободи», «Небесна сотня»; Уроки пам’яті ( відвідування куточка пам’яті наймолодшого героя Небесної сотні Назарія Войтовича); перегляди документальнихо фільмів «Сандармох», «Добровольці Божої чоти»; усні журнали «Бій під Крутами. Подвиг українських юнаків-студентів», «Соборність України»; Уроки мужності, Уроки-реквієми «Ніщо не забуте, ніхто не забутий»; зустріч із воїнами АТО, які перебувають на ротації; флешмоби «Ні-насиллю над дітьми!», «Наречемось України вірними синами», присвячений 200-річчю від дня народження М. Вербицького.
Інноваційним напрямком роботи Центру став «Тролейбус Щастя» – соціальний проект ТНПУ імені Володимира Гнатюка за ініціативою кафедри інформатики та підтримки директора КП «Тернопільелектротранс» Андрія Мастюха, під патронатом міського голови Сергія Надала на основі проекту «Зроби своє місто кращим» (координатор проекту – Галина Полюга).мтуденти і учні Тернопільських шкіл малювали малюнки, оформлювали тролейбус. Усі бажаючі тернополяни можуть залишати свої листи та малюнки для бійців АТО. періодично організатори проекту забирають х та відправляють бійцям.(http://te.20minut.ua/Podii/ta-fajno-nastrij-pidnimaye-kazhe-pasazhir-novogho-trolejbusa-shastya-10425024.html
Практична цінність співробітників Центру, науковців та вчителів-парктиків, аспірантів, магістрів, студентів полягає в інституціоналізації ґендерних досліджень, системному та синергійному підходах до впровадження ґендерночутливих практик у національну школу. Доцільним є введення ґендерної термінології у програмні документи, що дозволить створити ефекти рівноцінної присутності суб’єктів жіночої та чоловічої статі в освітніх програмах шкіл і вузів, програмах соціально-економічного розвитку регіонів з метою формування еґалітарної особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та європейської спільноти, тощо.
Зроблена спроба теоретично та емпірично проаналізувати ґендерні відносини в українському часопросторі, приміряти й апробувати європейську модель ґендерного паритету до національних реалій (законодавчий простір, життєдіяльність громадян в соціально-економічній сфері, розподіл ґендерних ролей, доступ до прав і ресурсів представників обох статей тощо), проведені крос-культурні дослідження ґендеру в історико-культурологічній парадигмі; розроблено методологічні засади побудови ґендерночутливого вишу; обґрунтовано методологічні засади формування ґендерної культури у сфері шлюбу та сімейного життя. Презентовано ґендерно-освітні технології та соціально-педагогічні інновації в підготовці учнівської та студентської молоді до відповідального батьківства і материнства, попередження домашнього насильства, побудови партнерських взаємин.
Оновлення та продовження ґендерного аудиту згідно методології, розробленої Н.Д.Світайло, директоркою Ґендерного центру СДУ стане одним із важливих завдань Центру в поточному році.
Нові напрямки ґендерних досліджень стосуються: розвитку ґендерних стратегій в освітньому секторі; проведення ґендерного аудиту у ВНЗҐ, школі та ДНЗ; проблеми усвідомленого батьківства-материнства та охорони здоров’я чоловіків і жінок; системи соціального забезпечення жінок щодо поєднання кар’єри та сім’ї; вивчення і дієвості механізмів щодо подолання домашнього насильства; проявів мас-медійного впливу крізь ґендерну призму; впровадження інноваційних методів виховання ґендерної толерантності в етнічній та емігрантських спільнотах; виявлення ґендерних груп ризику; ознайомлення з кращими взірцями змісту ґендерної освіти та виховання у зарубіжних країнах з метою застосування цінних надбань у вітчизняній освітній системі тощо як важливих складових збереження національної ментальності в контексті демократичної культури повноправності буття жінок і чоловіків – рівноправних і самодостатніх особистостей.
{gallery}news/2015-07-28{/gallery}
Центр ґендерної освіти Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка
Рішенням Вченої ради Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка з метою надання методичної та науково-практичної допомоги викладачам, студентській молоді щодо впровадження в навчально-виховний процес ідей гендерної рівності, ліквідації всіх форм дискримінації, запобігання насильства в процесі реалізації державної гендерної політики в листопаді 2011 року було створено Центр гендерної освіти (далі ЦГО) в ХНТУСГ ім. П. Василенка. Це перший гендерний осередок в вищих навчальних закладах, які підпорядковувалися Міністерству аграрної політики та продовольства України.
На сьогодні ЦГО ХНТУСГ ім. П. Василенка тісно співпрацює зі Слобожанським навчально-практичним центром сталого розвитку сільських територій Харківщини з пілотним проектом «Сільська жінка». Розробляється план та тематика проведення конференцій, семінарів, круглих столів, тренінгів, засідань органів місцевого самоврядування з метою визначення актуальних проблем гендерного спрямування в соціально-економічному житті сільської жінки та її сім’ї та пропозиції щодо їх усунення.
Робота Центру гендерної освіти ХНТУСГ ім. П. Василенка спрямована на досягнення рівних можливостей для всіх громадян України, формування нових підходів толерантного ставлення до чоловіків і жінок; подолання стійких стереотипів в українському суспільстві та протистояння дискримінації та насильству. Головна мета – впровадження гендерної концепції в освіту, формування гендерних компетенцій та гендерно відповідальної поведінки. Координатори та експерти ЦГО допомагають викладачам гуманітарних курсів в розробці питань з гендерної тематики.
Керівниця Центру гендерної освіти ХНТУСГ старший викладач кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Галина Омельченко ([email protected]).
Уніфікований паспорт Гендерний підхід в освіті
ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ
Гендерний підхід в освіті є методологічним інструментом аналізу та проектування інституційних, організаційних і особистісних змін, що ґрунтується на врахуванні чинників статі в системі освіти та спрямований на реалізацію принципу рівних прав і свобод та створення рівних можливостей для жінок і чоловіків відповідно до міжнародних зобов’язань України, статей Конституції України, Закону України «Про рівні права та можливості жінок і чоловіків».
Метою гендерного підходу в системі освіти вважаємо передусім формування гендерночутливого освітнього простору та формування у всіх суб’єктів освітнього процесу егалітарного мислення, яке передбачає розуміння сутності норм та установок взаємодії статей на принципах паритетності й гендерної рівності, усвідомлення потреби керуватися ними в усіх сферах життєдіяльності, подолання в собі та деконструкція в суспільному просторі й найближчому оточенні гендерних стереотипів.
Впровадження гендерного підходу в освіту передбачає наступні складові:
- відповідну нормативну базу загального характеру з обов’язковою гендерною складовою;
- інтегрованість гендерної проблематики в навчально-виховний процес;
- дотримання гендерного паритету у складі керівництва та професорсько-викладацького складу в системі освіти;
- гендерну обізнаність і чутливість всіх суб’єктів освітнього процесу;
- формування експертного середовища для регулярного проведення гендерної експертизи науково-методичного супроводу освітньої діяльності;
- незалежну гендерну експертизу органів управління освітою та закладів освіти.
Очікувані результати від впровадження гендерного підходу:
- реалізація принципу рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у системі освіти;
- розвиток гендерної компетентності і чутливості всіх суб’єктів освітнього процесу;
- деконструкція гендерних стереотипів, що існують у суспільстві і обмежують індивідів у професійному і особистісному розвитку;
- створення умов в системі освіти для самореалізації особистості та можливості суміщати трудову та навчальну діяльність із сімейними обов’язками всіх суб’єктів освітнього процесу;
- підвищення якості і ефективне використання людського капіталу.